Молодіжне служіння
Молодіжна подорож до Карпат 2018
«Різдвяні історії»
Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога…
(Псалми 120:1)
- Прославити Бога за чудовий рік…
- Відвідати церкву в Стрію
- Знайти нових друзів, ближче дізнатися вже давно знайомих
- Зустріти Новий рік
- Навчитись кататися на лижах (а може, й відточити майстерність)
… і все це менш ніж за тиждень! Неможливо?  З Богом все можливо!
Вже третій рік поспіль молодь церкви «Пробудження» проводить святкові новорічні дні у зимовому таборі в Карпатах. Цього разу поїздка декілька разів була під загрозою - не сприятливі прогнози погоди, проблеми з придбанням квитків. Проте Господь прибрав усі перешкоди, і 29 грудня ми все ж таки вирушили…
Цього року було поставлено 3 цілі нашого табору:   разом прославити Бога, духовно зростати, відпочити.
Як реалізовували цілі? 
1. Прославлення. Мали чудову можливість відвідати церкву в Стрію та прославити Бога співами, віршами, свідоцтвами, поділитися роздумами над Божим Словом. Кожного дня, вранці та ввечері, ми збиралися для спільної молитви та прославлення. Згадуються рядки з пісні, яка стала справжнім гімном нашого табору: «Гори високі, росами вкриті славлять свого Творця. Як же не буде Бога хвалити співом моя душа?»
2. Духовне зростання. Під час табору кожний учасник мав певні обов’язки. Брати, відповідальні за служіння, ділилися Словом, разом досліджували Біблію новим для нас індуктивним методом. Для цього, у невеликих групах ми аналізували уривки про Різдво Христове, звертали увагу на деталі, які часто залишаються непоміченими, ставили питання до тексту та разом намагалися дати на них відповідь. Окрім цього, табір - це унікальна можливість краще дізнатися людей, які тільки наближаються до Бога, допомогти їм у їхніх пошуках та сумнівах.
3. Відпочинок.  Відпочинок був активним - катання на лижах, сноубордах та санчатах. Ми покорили вершини гір Звенів та Плай. Уже досвідченні лижники навчали новачків, разом боролися зі своїми страхами та кріпатурою . На час обіду робили «привал», смакували бутербродами та гарячим чаєм, насолоджувалися видом на гори, смішили один одного історіями про те, хто як майстерно впав.  Ввечері  відпочивали трохи пасивніше - грали в ігри, дивилися фільми, спілкувалися.

Ми дякуємо Господу за те, що він оберігав нас, наочно показував, який же Він величний, достойний значно більшої  хвали, ніж ми можемо йому воздати! Слава Йому!
https://www.youtube.com/watch?v=D0MjJh1SSLs